Нова адреса сайту школи http//olenivka.dnepredu.com - «П'ятірка» Героїв Соціалістичної Праці – родом з Оленівки
Оленівська ЗОШ I-III ст.Четвер, 08.12.2016, 02:10

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | «П'ятірка» Героїв Соціалістичної Праці – родом з Оленівки | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Рейтинг канала 'Радио Дача'
free counters
 
ВОРОНА Любов Кирилівна
(родом з Оленівки, народ. 7 квітня 1931 року випускниця Оленівської школи)
 
   Ворона Любов Кирилівна - Герой Соціалістичної Праці (1966 р.), голова колгоспу "Гігант” (с. Жданівка) в 1973 рр., голова Магдалинівського райвиконкому, перший секретар Магдалинівського райкому партії (1984-1989 рр.), кавалер ордена Леніна, ордена княгині Ольги, делегат ХХІ і ХХІІ з’їзду КПРС, депутат Верховної Ради Української РСР (1980-1985 рр.), з 1965 по 1985 р. – член ревізійної комісії та член ЦК Компартії України, в цих роках делегат усіх з’їздів Компартії України. У 70-х роках її фото на першій обкладинці всесоюзного журналу „Огонек” облетіло всю країну. І це ще далеко не повний перелік регалій Любов Кирилівни. Але і сьогодні Любов Кирилівна на трудовому посту - заступник генерального директора ТОВ "Агро-Овен” з кадрових питань, голова ради ветеранів, безаперечний авторитет на селі, в районі, області, в Україні.
 
ДУДКО Федір Олексійович
 (народився 14 березня 1923 року і нині мешкає в Оленівці)
 
    Дудко Федір Олексійович – Герой Соціалістичної Праці, голова ордена Леніна колгоспу "За мир” понад 40 років. Удостоєний, крім Золотої Зірки «Серп і Молот» багатьох нагород: кавалер трьох орденів Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, Вітчизняної війни та ін. Заслужений агроном УРСР, депутат Верховної Ради СРСР, делегат ХХVІ з’їзду КПУ. Фронтовик. Звання Героя одержав у 1971 році за високі виробничі показники на всіх ділянках колгоспного виробництва в господарстві «За мир». Народився і виріс Федір Олексійович в одному з столипінських хуторів, який був розташований між сучасними селами Оленівкою і Грабками. У сім'ї було четверо дітей. Важкими були дитячі роки Федора. На все життя закарбувалися 10-річному хлопчикові часи голодомору 1932-1933 рр. В 1938 році, після закінчення 7-ми класів Оленівської школи, молодий юнак працював у колгоспі, через рік вступив до школи ФЗН у м. Дніпропетровську, навчався на столяра. Згодом був направлений на роботу в Пермську область на будівництво заводу по виробництву спирту з деревини для літаків. Там і застала його війна. 18-річний юнак на фронт попросився добровольцем, потрапив у повітрянодесантні війська. Після легкого поранення потрапив в санбат, а потім знову на фронт. На другий раз йому пощастило менше: отримав тяжке поранення, після чого стан здоров'я молодого солдата значно погіршився і не дозволив продовжити участь у бойових діях. Федора направили в далекий тил – в Таджикистан, де працював полеводом підсобного господарства 81-го прикордонного загону. На початку 1945 року повернувся додому. В 1947 році Ф.О.Дудко змінив на посаді голови колгоспу Василя Байбару, якого перевели в сусіднє село Жданівку. Певний час Ф.О.Дудко навчався в обласній школі по підготовці голів колгоспів. Уже в 1950 році колгосп став переможцем районного соціалістичного змагання з врученням Перехідного Червоного Прапора. Врожай зерна сягнув кращого довоєнного показника – 100 пудів з гектара. В 1952 році колгосп виборов уже Перехідний Червоний Прапор в обласному змаганні, в 1953 –му – в республіканському. В ці роки бурхливо зростало виробництво і реалізація сільгосппродукції, а колгосп став мільйонером. Зростав добробут колгоспників. Протягом 1953-55 рр. за ініціативою керівництва району до колгоспу «12 років Жовтня» було приєднано три сусідніх, відстаючих господарства: «За п'ятирічку», «Червоний прапор», «Червоний промінь». Таким чином Федір Олексійович очолив найкрупніше господарство району «За мир» (7 тис. га орної землі). До кінця 1960-х років колгосп «За мир» був уже міцним, багатим господарством, яке вийшло на лідируючі позиції по всім показникам сільськогосподарського виробництва не тільки в районі , а й у області. Держава високо оцінювала подвиги трудівників колгоспу «За мир» на чолі з Ф.О.Дудко. Протягом 20 років господарство визнавалося переможцем у районному, обласному, республіканському і всесоюзному соціалістичному змаганнях з врученням Перехідних Червоних Прапорів. За підсумками п'ятирічок теж вручалися нагороди. Саме господарство за визначні успіхи в економічному та соціальному розвитку в 1967 році нагороджене орденом Леніна. В кінці семидесятих ордена Леніна колгоспові «За мир» вручали в черговий раз Перехідний Червоний прапор ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ за перемогу у Всесоюзному соціалістичному змаганні та диплом про занесення господарства на Всесоюзну дошку Пошани на Виставці досягнень народного господарства СРСР у Москві. З 1997 року Федір Олексійович Дудко на заслуженому відпочинку. Проживає в селі Оленівка. 
 
 КИРИЧОК Григорій Іванович
(26.06.1936 р. - 29.12.2005 р.)
 
       Киричок Григорій Іванович – Герой Соціалістичної Праці. Нагороджений трьома орденами Леніна та іншими державними нагородами. Один з кращих механізаторів Магдалинівського району, проявив себе на різних польових роботах у колгоспі «За мир». Учасник ХІХ Всесоюзної партконференції в Москві. Батько трьох дітей. Нелегкий життєвий шлях випав на долю сільського хлопчика. Батько й мати були одними з перших трактористів в оленівському колгоспі. Дитинство Гриші перекреслила війна. Неповну середню освіту здобув в Оленівській семирічці. У районній заочній школі закінчив 11 класів. Батько Іван Никифорович загинув на фронті в сорок третьому «смертю хоробрих» - під Бородаївкою, що на Дніпрі. Мати Олена Юхимівна залишилася сама з трьома дітьми. Всі найкращі риси хлопець перейняв від матері. Щоб їй було легше з меншими братами – Володею та Миколою- Григорій у 1951 році вступив до одного з ремісничих училищ (ФЗУ) м. Дніпропетровська. Через шість місяців одержав робітничий диплом. З ним з 1953 року був Григорій і муляром, і слюсарем в м. Жовті Води; з 1955р. працював прохідником на шахті в Альховці. Звідси й забрали молодого Григорія до лав Радянської Армії. Прослуживши два роки, був комісований через ушкодження руки. Одружився, одержав у місті квартиру, мав непогані заробітки, частину яких переказував матері в село. З природною вдачею юнака, зі звичкою все виконувати на совість, з високою вимогливістю до себе і до товаришів, Григорій міг би стати знатним гірником. Але Григорія бентежили інші думки. Чим далі відходило тяжке дитинство, тим сильніше вабило до себе поле, що бігло в далечінь поряд з рудником, а оленівські росяні світанки дуже часто ставали перед його очима. Незабаром Григорій разом зі своєю молодою дружиною Лідою повернувся у рідне село Оленівку. Майстровиті, звиклі до будь-якої роботи руки Киричка, звичайно знадобились в колгоспі. Ким тільки не працював Григорій Іванович – не цурався ніякої важкої роботи, чим заслужив повагу керівника та односельчан. Був слюсарем, причіплювачем. Та тільки зібрався сам сісти за важелі ДТ – правління призначило бригадиром тракторної бригади. Коли в 1965 році в колгоспі «За мир» вирішили створити механізовану ланку по вирощуванню просапних, Киричок взявся очолити її. Весь попередній бригадирський досвід переконував: ланки зроблять нарешті механізаторів не виконавцями розпоряджень, а господарями землі, творцями врожаю. Усунення ручної праці, широке застосування передової агротехніки, старанна підготовка і удобрення ґрунту, творчий підхід до застосування міжрядних обробітків (квадратно-гніздовий спосіб) з урахуванням кліматичних умов весни і літа, особливості своєї тактики, маневру технікою – ось далеко не повний перелік складових успіху ланки Киричка у складі М.Хорольського, А.Міщука, М.Маньковського. Члени ланки сповна демонстрували можливості сучасного на той час технічного оснащення кукурудзоводів, помноженого на філігранну майстерність механізаторів. Звідси і висока врожайність за будь-яких погодних умов. У роки, коли земля не просихала від дощів, а обвішана тугими качанами кукурудза піднімалась на два метри, врожай доводилося збирати з великими труднощами. Однак і в посуху результати праці ланки Киричка були високими. Так, у 1976 році вона виростила по 67, а в 1977 році – по 60,1 центнера з гектара. Ланка Григорія Івановича жодного разу не здавала передових позицій, виборювала першість у змаганні за врожай з не менш досвідченими кукурудзоводами. Така була вдача у ланкового: ніколи не зупинятись на досягнутому, вчитись, шукати нові шляхи, особисті заслуги вважати заслугами колективу. Проте вміння ланкового бачити в людях найкраще аж ніяка не виключає вимогливості до підлеглих, товаришів по роботі. В ланці стало правилом: неякісно виконав роботу – перероби без оплати і в позаурочний час. В 1971 р. Григорія Івановича нагородили першим орденом Леніна, в 1973 – другим. В 1977 році у Києві, в дні святкування 60-річчя Радянської України, Г.І.Киричок одержав третій орден Леніна разом із Золотою Зіркою і присвоєнням йому почесного звання – Героя Соціалістичної Праці. В 1988 р. за довголітню добросовісну працю від імені Президії Верховної Ради СРСР був нагороджений медаллю «Ветеран Праці». Односельці Григорія Івановича пишаються своїм земляком, в його образі бачать приклад чесності, працелюбності, відданості і безкорисливості для молодого покоління.
 
МИКОЛЕНКО Павло Миколайович
 
Миколенко Павло Миколайович – Герой Соціалістичної Праці. Передовий тракторист колгоспу «За мир». Золоту Зірку отримав за одержання високих врожаїв, хороші показники в праці. Нині на пенсії. Мешкає в Оленівці. 
 
 ОЛЕКСЕНКО Микола Михайлович
 
Олексенко Микола Михайлович  – Герой Соціалістичної Праці. Колишній бригадир передової в районі другої тракторної бригади ордена Леніна колгоспу «За мир». За високі здобутки цього трудового колективу одержав звання Героя. Потім очолював профком у господарстві. Помер.
Форма входу

Котра година?


Block title
Block content

Архів записів

Посилання на сайти
Google.com
Незалежне тестування
Інформаційний портал шкіл
МОН України
Відділ креативної освіти та інноваційного менеджменту ДОІППО
Досвід вчителів Дніпропетровщини
Чутівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Форум директорів шкіл України
село Личкове
сайт Дмухайлівської ЗОШ
сайт Новопетрівської ЗОШ
сайт Очеретуватівської ЗОШ
Докучаївський сайт
Дитячий центр " Колобок"
Корпорація "Агро-Овен"
Навчальні програми з усіх предметів
Магдалинівський район
Погода

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Locations of visitors to this page

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz